#5 кроків
#Допомогти дитині повернутися до навчання
Навіть на відносно безпечних територіях дітям досить складно зібратися і повернутися до навчання. Загальна напруга у суспільстві та почуття невизначеності безумовно впливають на психологічний стан дитини. Хороша новина в тому, що дитяча психіка дуже життєздатна. А сталий розклад дня та розумова активність дають внутрішню опору, що допомагає пройти воєнний період.
☝️Крок № 1.
Будьте для дитини стабільним дорослим
Психіка дітей і підлітків має величезний резерв самовідновлення і саморегуляції. Більшість дітей повертаються до норми після травматичної події без професійної допомоги психологів просто завдяки підтримці і турботі близьких.
Тому важливо пам’ятати: діти повністю відчувають емоційний стан дорослих, навіть якщо дорослі про це не говорять. Дорослий (на думку дитини) є стабільною опорою і захистом і формує модель для наслідування, правильної поведінки і емоційної регуляції. Тому якщо ви бачите, що дитина занадто знервована — варто стабілізувати власний емоційний стан.
☝️Крок № 2.
Створіть для дитини безпечне місце
Дуже складно зосередитися, коли навколо тебе купа людей. Тому необхідно створити для дитини місце, де вона могла б навчатися. Це може бути кухня або куток у загальній кімнаті. Головне — не відволікати дитину, не обговорювати у цей час війну, не дивитися новини. Ідеально — залишити учня або ученицю самими у приміщенні.
☝️Крок № 3.
Організуйте рутину
Звична діяльність допомагає впоратися з тривогою. Вчіться домовлятися з дитиною і встановлюйте разом прості й зрозумілі правила. Наявність домовленостей окреслює кордони і допомагає взаємодіяти. А сталий розклад навчання дуже у цьому допомагає.
☝️Крок № 4.
Встановлюйте ліміти і дисципліну у поведінці як і в довоєнний час
Підліткам, та й усім дітям, необхідні межі та впевненість у тому, що дорослі довкола як і раніше здатні захистити його. Встановлюйте зони, де дитина може сама планувати і контролювати свою діяльність. Підлітки самі мають відчувати зону свого контролю. Тож якщо дитина хоче самостійно обирати місце, де вона продовжить навчання — дослухайтесь до неї.
Не рятуйте дитину у повсякденних труднощах. Уміння вирішувати життєві проблеми знадобиться їй у майбутньому. Навчіть дитину робити висновки та передбачати наслідки своїх дій. Навіть в умовах війни.
☝️Крок № 5.
Вчіть дитину впевненості у собі та своїх діях
Самооцінка включає дві складові: мої переконання про себе і те, що, як на мене, інші думають про мене. Розвиток почуття власної гідності дитини — тривалий і безперервний процес, який буде найуспішнішим, якщо дотримуватися таких правил:
🔷Виявляйте інтерес до дитини та заохочуйте її розповідати про себе.
🔷Хваліть дитину. Похвала — це найшвидший шлях до підвищення самооцінки дитини.
🔷Наголошуйте на унікальності дитини, не порівнюйте її з іншими. Порівняння знижують почуття власної гідності.
🔷Створюйте ситуацію успіху дитини, дозвольте їй допомагати вам або іншим.
🔷Не забувайте обіймати дитину і казати їй, що ви її цінуєте, що вона важлива для вас, що вам подобається разом проводити час.
🔷Будьте обережні з критикою, оцінюйте поведінку, але не дитину.
🔷Будьте поруч із дитиною, коли їй погано. Допоможіть їй впоратися з почуттями та емоціями, підкажіть, як подолати неприємні відчуття.
🔷Визнавайте свої помилки, переконуйте дитину в тому, що всі іноді помиляються, адже це частина життя. Вибачайтеся перед дитиною, якщо ви зробили щось не так. Вибачення та вміння визнавати свої помилки свідчить не про слабкість людини, а про її впевненість у собі.
Автор Гештальт-терапевтка Ірина Плешакова
https://www.facebook.com/102292101442920/posts/500989414906518/
Коментарі
Дописати коментар